Інформатика для здобувачів освіти гр.24

11.06.2020   -12.06.2020
Тема уроку: Сертифікат відкритого  ключа. 

                      ОСR -технології для розпізнавання паперових документів 

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:- електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;- під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Під сертифікатом ключа розуміється, документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. 
Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувала. Посилений сертифікат ключа - сертифікат ключа, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом.
Сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані:- найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру);- зазначення, що сертифікат виданий в Україні;- унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;- основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа;- дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;- відкритий ключ;- найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;- інформацію про обмеження використання підпису.
Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.Законом визначено поняття підписувача - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.
Підписувач має право:- вимагати скасування, блокування або поновлення свого сертифіката ключа;оскаржити дії чи бездіяльність центру сертифікації ключів у судовому порядку
В той же час він зобов’язаний:- зберігати особистий ключ у таємниці;- надавати центру сертифікації ключів дані згідно з вимогами цього Закону для засвідчення чинності відкритого ключа;- своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Інформатика для здобувачів освіти гр.№24

Тема уроку: Особистий та відритий ключі.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, що здійснюється з використанням електронних документів. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу.

Відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.

Інформатика для здобувачів освіти гр №24

Дистанційне навчання

Група №24

03.06.2020 - 04.06.2020р. 

Тема уроку: Електронний документ. Електронний цифрофий підпис.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) — сукупність процесів створення, оброблення, правлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

 Електро́нний докуме́нт — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Електронний документ, його ознаки та правовий статус.

Електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Види систем обробки текстів Комунікаційні технології .
                      Програмні засоби  обробки документів та інформації.

Мета:

навчальна:розглянути програмні засоби обробки документів та інформації; види систем обробки текстів; звернути увагу на розгляд комунікаційних технологій;

розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

виховна: виховувати інформаційну культуру, формування бережливого ставлення до обладнання комп’ютерного кабінету, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

Записування інформаційних повідомлень у вигляді тексту - один із найстаріших та найпоширеніших методів їх зберігання. У давнину люди записували тексти очеретяними паличками на табличках із сирої глини, етилом на папірусі, гусячими перами на пергаменті та папері. Копії з книжок робили вручну.

З появою в XV столітті книгодрукування стало можливим виготовляти друковану продукцію масовими тиражами. Проте механічний засіб автоматизації ручного письма, друкарську машинку, було винайдено значно пізніше - у 1860-х роках. Відразу після цього виникла нова, переважно жіноча професія - машиністка. Вона стала дуже поширеною, адже для швидкого набору тексту потрібно було володіти десятипальцевим методом і друкувати без помилок, оскільки в разі одного неправильного удару по клавішах доводилося передруковувати всю сторінку.

Інформатика для здобувачів освіти гр. 24

Тема уроку: Засоби створення, зберігання, обробки, копіювання і 
                      транспортування документів.

Засоби складання і виготовлення документів

Друкарські машинки - нещодавно ще незамінний вид конторського обладнання все більш витісняється персональними комп'ютерами, оснащеними принтерами. Однак вони ще широко застосовуються для виготовлення документів через істотно меншу вартість в порівнянні з комп'ютерами. Друкарські машинки повинні забезпечувати: 

Ø    Високу продуктивність праці при мінімальних витратах; 

Ø     Високу якість друку; 

Ø    Простоту управління; 

Ø    Максимальна кількість одночасно одержуваних копій; 

Ø     Надійність роботи. 

Механічні друкарські машинки самі прості і дешеві, але і самі не зручні в роботі. Електричні друкарські машинки вимагають від друкарки мінімальних зусиль при натисканні клавіш, забезпечують в той же час велику кількість копій (до 12) Стомлюваність друкарки на електричній друкарській машинці знижується,а продуктивність працізначно збільшується. Електронні друкарські машинки, володіючи всіма достоїнствами електричних, мають ще й пам'ять, що наближає їх по ефективності до організаційнихавтоматів. Пам'ять електронних друкарських машинок може бути як внутрішня (електронна, магнітна), так і зовнішня (магнітнікартки, стрічки, дискети). У цій пам'яті зберігається різноманітна інформація: стандартні тексти-шаблони, адреси, форматні документи. Друкується інформація також може записуватися у пам'ять для подальшого аналізу і використання. Природно, видобуту з пам'яті інформацію можна безпосередньо при друці редагувати: змінювати адреси, прізвища та будь-які інші фрагменти текстів.Електронні друкарські машинки можуть матидисплей для попереднього виведення на екран і редагування друкованої інформації; можуть бути підключені до комп'ютера для введення-виведення необхідної інформації та редагування текстів за допомогою більш досконалих комп'ютерних редакторів.

Організаційні автомати - це агрегований комплекс електромеханічних і електронних пристроїв, призначених для автоматизації процесу складання, редагування та виготовлення текстових і табличних документів. Оргавтомати включають в себе швидкодіючі друкуючі пристрої, різні пристрої, що запам'ятовують, мікропроцесори або інші пристрої керування, дисплеї та ін
Функціональні можливості оргавтоматів ширші, ніж у електронних друкарських машинок: 

Ø    великі обсяги оперативної пам'яті (до 1000 сторінок тексту);

Ø    ємна зовнішня пам'ять (мегабайти); 

Ø більш зручне редагування, що наближається до можливостей комп'ютерних редакторів.

Диктофоннатехніка - слід особливо відзначити доцільність застосування диктофонної техніки як проміжної ланки реєстрації інформації при створенні машинописних документів.Статистика показує, що витрати праці на складання документа з проміжним записом тексту на диктофон і наступним друком з диктофона в 2-3 рази менші, ніж при рукописнійпідготовці. При великих обсягах регулярних машинописних робіт в організаціяхдоцільно створювати диктофонно-машинописні бюро. 

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Класифікація офісної техніки. 

Технічні засоби інформаційної діяльності можна класифікувати так:

Ø    засоби складання і виготовлення документів;

Ø    засоби копіювання і розмножування документів;

Ø    засоби зберігання та транспортування документів;

Ø    засоби адміністративно-управлінського зв'язку;

Ø    автомати, друкуючі пристрої, диктофони;

Ø    засоби репрографії, засоби оперативної поліграфії;

Ø    адресувальні, маркувальні, палітурні машини, ламінатори.

 Системи передавання недокументованих даних:

Ø    телефонний зв'язок;

Ø    радіопошуковий зв'язок;

Ø    радіотелеграфний зв'язок;

Ø    відеотелефонний зв'язок.    

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Технічні засоби обробки документів та інформації. 

Засоби обробки та зберігання документів

Засоби обробки та зберігання документів в діловодстві повинні механізувати або автоматизувати (в залежності від типу технічних засобів) практично всі процедури технологічного процесу обробки документів. Підтримка процесів управління супроводжуючими документами і пов'язується з створенням, збереженням, передачею та використанням великих масивів документованої інформації, що вимагає великих трудових затрат. До даних засобів відносяться:

Ø    несвітлочутливі носії інформації на паперовій основі;

Ø    носії для репрографічних процесів (термопапір, діазопапір, фотоплівка, калька, папір багатошаровий та інші);

Ø    мікроносії візуальної інформації;

Ø    звуконосії;

Ø    відеоносії;

Ø    магнітні носії для запису кодованої інформації;

Ø    машинні перфоносії для запису кодованої інформації.

Також до даних засобів відносяться:

Ø    ручні письмові засоби;

Ø    друкарські машинки;

Ø    диктофонна техніка;

Ø    друкарські пристрої персональних комп'ютерів і графопобудовувачі;

Ø    спеціалізовані програмні продукти для персональних комп'ютерів.

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Система управління електронними документами.

Система електронного документообігу (ElectronicDocumentManagementSystems – EDMS) – організаційно-технічна система, що забезпечує процес створення, управління доступом і розповсюдження електронних документів в комп'ютерних мережах, а також контроль над потоками документів в організації. Часто СЕД називають також системами автоматизації документообігу або EDM-системами. СЕД є невід'ємною частиною світового ринку програмного забезпечення управління електронним документообігом і вмістом інформаційних систем – ринку DCT (DocumentandContent Technologies): 

Системи управління інформацією (InformationManagementSystems – IMS) або портали забезпечують агрегацію інформації, управління інформацією і її доставку через Internet/intranet/extranet. За допомогою порталів забезпечується також доступ до додатків через стандартний Web-навігатор.

Системи управління вмістом (ContentManagementSystems – CMS) забезпечують створення вмісту на рівні об'єктів для їх подальшого багаторазового використання. В таких системах інформація доступна не у вигляді документів, а у вигляді об'єктів меншого розміру, що полегшує обмін інформацією між додатками. Наприклад, управління Web-вмістом вимагає наявності можливості управління об'єктами різного вмісту, які можуть бути включені в Web-презентацію). 

Основні принципи організації електронного документообігу:

Ø    Одноразова реєстрація документа

Ø    Можливість паралельного виконання різних операцій з метою скорочення часу руху документів і підвищення оперативності їх виконання 

Ø    Безперервність руху документа 

Ø    Єдина база документної інформації для централізованого зберігання документів і виключення можливості дублювання документів

Ø    Ефективно організована система пошуку документа

Ø    Розвинена система звітності, що дозволяє контролювати рух документа в процесі документообігу. 

Інформатика для здобувачів освіти гр.№24

Тема уроку: Стандарти та уніфіковані системи документації.

Державний стандарт оформлення

Діяльність об’єктів та суб’єктів відображається в різних системах документації, але найбільш загальними та численними є організаційно-розпорядчі документи, які застосовуються при оформленні розпорядчої та виконавчої діяльності органів державної влади та управління, а також підвідомчих їм суб’єктів. Державні стандарти на організаційно-розпорядчі документи розроблялись ще в рамках ЄДСД та були затверджені в 1972 році (ГОСТ 6.3 8-72 та ГОСТ 6.39-72).

Єдина державна система діловодства (ЄДСД) — це науково впорядкований комплекс основних положень, норм, правил і рекомендацій, які визначають і регламентують процеси діловодства, починаючи від моменту надходження або створення документів і до того моменту, коли їх треба здавати в архів. Державні стандарти (ГОСТи, відомі нині як ДСТУ — низка уніфікованих систем, призначених для застосування в загальнодержавній автоматизованій системі відбору й обробляння техніко-економічної інформації: планової, звітно-статистичної, первинної облікової, фінансової, звітної бухгалтерської, організаційно-розпорядчої тощо), які ввійшли до складу цієї системи, упроваджують одночасно з нею. Основне завдання ЄДСД — сприяти раціоналізації та уніфікації документаційних процесів у діяльності державного апарату на різних рівнях управління. Основні положення ЄДСД присвячені методиці й  техніці роботи з  документами. У  них сформульовані вимоги та рекомендації з  питань підготовки службових документів та угрупування їх у справи. Вони встановлюють порядок підготовки й  видання організаційно-розпорядчої документації, правила організації проходження документів, методику створення карткової чи комп’ютерної форми обліково-довідкового апарату, застосування комп’ютерних технологій і програм для контролю за виконанням документів.

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Правила та вимоги оформлення письмової роботи 

1.  Загальна кількість сторінок письмової роботи повинна бути не менше 20. Роботу оформлюють на комп'ютері за допомогою текстового редактора Word і роздруковують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (розміром 210 х 297 мм).

2.  Всі сторінки роботи, включаючи ілюстрації і додатки, нумеруються від першої до останньої, без пропусків, повторень і буквених додавань. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому цифра не ставиться. Порядковий номер друкують в правому верхньому куті. Він повинен бути представлений арабськими цифрами без знака «№».

3.  Текст роботи зазвичай розбивається на структурні частини: "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ".

a.   Основний текст складається з розділів і підрозділів, кожен з яких повинен починатися з нової сторінки.

Інформатика для здобувачів освіти гр. №24

Тема уроку: Шаблони та формуляр-зразки документа.
                     Реквізити документа. Правила оформлення сторінки.

Мета:

навчальна: сформувати поняття шаблону, формуляр-зразка документу,розглянути правила оформлення сторінки, реквізити документу;

розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

виховна: виховувати інформаційну культуру, формування бережливого ставлення до обладнання комп’ютерного кабінету, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

Шаблон – це відформатований певним чином документ-заготовка, який зберігається в окремому файлі та використовується як основа для створення нових документів певного типу.

Основна відмінність між документами і шаблонами полягає в їхньому призначенні: 

шаблон – це заготовка документа з готовими елементами тексту та оформлення, яка призначена для подальшого заповнення даними, а документ – це вже підготовлений текст, можливо на основі якогось шаблону. Шаблони зберігаються у файлах з розширенням іменіdotx та dotm.

Інформатика для здобувачів освіти гр.№24

Тема уроку: Стиль ділового листування 

Мета:

навчальна: сформувати офіційно-ділового стилю документів,розглянути логічні елементи тексту та порядок його викладення, ввести поняття «кліше» та «рубрикація»;

розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

виховна: виховувати інформаційну культуру, формування бережливого ставлення до обладнання комп’ютерного кабінету, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

Офіційно-діловий стиль - це такий стиль, який обслуговує сферу офіційних ділових відносин переважно в письмовій формі. Ділові папери бувають різноманітні за жанром і змістом, за обсягом і мовним вираженням. Більшість ділових паперів за своїм змістом зв’язані з діловою сферою спілкування, тож у мові І стилі документа індивідуально-особистий аспект не знаходить відображення.

Мові ділових паперів властива стилістична строгість, об’єктивність викладу. В офіційно-діловому стилі не повинно емоційності та суб’єктивної оцінки. Це наближає стиль ділових паперів до врівноваженого книжного, наукового стилю, хоча знеособленість манери викладу є характерною ознакою мови документа.

Інформатика для здобувачів освіти гр.№24

Тема уроку: Документообіг. Загальні правила оформлення документів.

Документоо́біг — це рух документів в установі від моменту створення або від одержання зі сторони до моменту передачі на зберігання до архіву.

Документи незалежно від способу фіксації та відтворення інформації мають проходити та опрацьовуватися на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу.

Документообіг - це рух службових документів з часу їх створення або одержання до часу завершення виконання, надсилання або знищення. Виділяють централізований, децентралізований і змішаний документообіг.

Основні етапи документообігу:

·         прийом вхідної кореспонденції;

·         обробка та реєстрація документів;

·         контроль виконання документів;

·         обробка та відправлення вихідної кореспонденції.

Для забезпечення ефективної організації документообігу передбачаються:

·        проходження документів найкоротшим шляхом;

·        скорочення кількості інстанцій, до яких повинні надходити документи;

·        одноразовість операції опрацювання документів;

·        централізація;

·        раціональне розташування робочих місць.

Документообіг здійснюється у виді потоку документів.

Документопотік - це потік документів, які циркулюють між пунктами опрацювання і створення інформації (керівниками організації і структурних підрозділів, спеціалістами) і пунктами технічного опрацювання документів (екс­педицією, секретаріатом, канцелярією та ін.).

Характеристикою документообігу є його об'єм. Під об'ємом документообігу розуміється кількість документів, що поступила в організацію і створених нею протягом певного періоду часу.

Об'єм документообігу – важливий показник, що використовується як критерій при рішенні питань організаційної форми діловодства, організації інформаційно-пошукової системи по документах установи, структури служби діловодства, її штатного складу і інших питань.